logo ukr  Успіння Пресвятої Діви Марії у Львові

  • Polish
  • Ukrainian
  • English

Історичний нарис собору

 Генезис римо-католицького кафедрального храму у Львові розпочинається разом із зародженням організаційних структур галицької (львівської) метрополії у XVI столітті. Після того, як вступила в силу папська булла Григорія XI Debitum pastoralis officі, з 13.02.1375 р.  на Червоній Русі і Волині, котрі входили до складу польської держави, була заснована друга після гнєзненської  католицька метрополія. На початку її столицею був Галич, а  28.08.1412 р. антипапа Іван XXIII буллою Ineminentispecula переніс столицю до Львова. Відтоді, і до сьогодні, що діє як метрополія львівська. 

 Завдяки наполегливим старанням короля Казимира Великого в південно – східному куті ринку у 1370 році було розпочато будівництво парафіяльного римо-католицького костелу Успіння Пресвятої Діви Марії. Творцем архітектонічної концепції вважається Миколай Ничко у співпраці разом із Миколаєм Гансеке. В будівництво внесли значний вклад  і львівські городяни такі, як: Пйотр Штехер, Єжи Гобель, а також  Йоахім Гром та Амброзій Рабіш із Вроцлава. Незважаючи на довготривалі роки будівництва та оздоблювальних робіт, вже у 1405 році перемиський єпископ Мацєй освятив храм, але консекрація відбулася лише 24 грудня 1481 року львівським  архієпископом Яном Вонтрубкою.

 Протягом багатьох століть храм змінював як свій архітектонічний план, через добудову різноманітних каплиць, так і внутрішнє оздоблення. Довжина храму 67 м, ширина — 23 м. Трьохнефна будівля в готичному стилі зазнала барокізації з елементами рококо у XVIIIст. Тобто, були оштукатурені стіни та колони, забрано багато вівтарів, надгробних плит та епітафій, а у 1769 – 1775 рр. художник Станіслав Строїнський створив нову поліхромію на марійну тематику. В 1765 р. у Головному вівтарі  стилі бароко, було встановлено  Чудотворну Ікону Матері Божої Ласкавої, також відому, як Домагаличівська, коронованою рік пізніше. Того ж 1776 року храм отримав назву «Санктуарій Матері Божої Ласкавої». Історія та культ цього образу Діви Марії є нерозривно поєднаний з особистістю короля Яна Казимира, котрий 1 квітня 1656 р. урочисто склав у катедрі обітницю, проголошуючи Матір Божу  Королевою Польської Корони. Реконструкція презбітерію катедри відбулася під кінець XIX ст. Завдяки старанням архієпископа митрополита львівського святого  Йосипа Більчевського (1865 – 1923 рр.), у 1910 році Папа Римський Піус Х надав храму титул Малої Базиліки. Найбільшою загрозою для існування храму, як для осередку релігійного життя, були роки післявоєнної радянської окупації (1945 – 1991рр.), які храму вдалося благополучно пережити,  зберігши свій сакральний характер. У 1952 – 1987 рр. було проведено ряд реконструкційних робіт, а в 1999 – 2000 рр. грунтовно відреставровано пресвітерій храму. Під час візиту до Львова Івана Павла ІІ в червні 2001 р. відбулася коронація копії ікони Матері Божої Ласкавої, розміщеної у головному вівтарі, а також історичний візит Папи Римського до Базиліки.

 Заради багатовікової релігійно - художньої спадщини, представленої в Митрополичій Базиліці латинського обряду у Львові, після 1991 року розпочато великомасштабні консерваторські роботи, які майже повністю фінансувалися польськими установами. Окрім ґрунтовної реновації пресвітерію та головного вівтаря, про які уже згадувалося, було відновлено дві захристії , замінено крокву, покрито дах новою мідною бляхою та врешті закінчено ремонт зовнішнього фасаду храму.  На даний момент ще тривають ремонтні роботи у бічних каплицях. Завдяки реноваційним роботам  храм повернув свій давній блиск і величність, втрачені під впливом часу та людської недбалості.

   Увійшовши до храму з північної сторони опиняємося під музичним хором, де розміщені декоративні дерев’яні лавки для міщан  XVIIIcт. Йдучи далі до південної сторони зустрічаємо дві надгробні плити ХVIст.  Перша плита присвячена Бальтазару Бзовському, яворському старості, у постаті  лежачого лицаря, а над ним епітафію на честь львівського митрополита архієпископа Яна Скарбка (1661 – 1773 рр.), а також сучасну відлиту з бронзи таблицю присвячену пам’яті професорів  Університету Яна Казимира у Львові, страчених німцями 4 липня 1941 р. Друга зі згаданих надгробних плит нагадує лежачу постать львівського патриція Станіслава Генеля. Неподалік знаходиться епітафій педагога, патріота і письменниці Клементини Гофманової з сім’ї Танських, а також таблиця, присвячена Сиверину і Войцехові Дзедушицьким, що проживали у Львові на переломі XIXі XX ст. 

   Поблизу бічного виходу (з південної сторони) знаходиться мармуровий купель, виконаний у стилі рококо, з бронзовим накриттям. Йдучи до Каплиці Ісуса Милосердного і Матері Божої Неустанної Помочі, перше, що потрапляє на очі - це таблиця, присвячена творцям польського харцерства  (пластунства) Ользі та Андрієві Малковським, котрі у 1911 р. заснували у Львові першу на польських землях команду харцерів (пластунів).

   Стіни головного та бічних нефів оздоблені поліхромією з ІІ пол. XVIIIст. Станіслава Строїнського на христологічно - марійну тематику.   Поліхромія була відновлена ще за радянських часів, після ІІ Світової Війни.

  На межі головного нефу та пресвітерію привертають увагу дві настінні надгробні плити. Праворуч знаходиться надгробна плита Катажини Яблоновської з родини Осолінських Каштелянів Вісьліцьких, котра жила у ІІ половині XVIII ст. Плита повністю виготовлена із мармуру  та бронзи скульптором Хартманом Вітвером у Відні та зображає дві постаті, які плачуть біля урни. Ліворуч знаходиться мармурова надгробна плита XVIIIcт. Констанції з родини Семяновських і Богуслава з родини Устрицьких з урною у фронтоні храму, а також кована із заліза кафедра, оздоблена декоративними елементами з позолоченої бронзи, яка сягає початку XIXст.

  Вздовж головного нефу розташовуються увінчані вівтарями бічні нефи. Отож, у південному нефі знаходиться вівтар Преображення Господнього за проектом Петра Полейовського  ІІ пол. XVIII ст., у центрі якого можна побачити ікону Преображення Господнього з того ж періоду пензля Юзефа Хойницького, навколо якої знаходяться апостоли св. Петро і св. Яків. На вівтарі спочиває релікварій з мощами св. архієпископа  Юзефа Більчевського, перенесеного до Базиліки з Янівського кладовища у Львові у 2011 р. Північний неф замикає вівтар Святої Трійці з ІІ пол. XVIIIст. також авторства Петра Полейовського.  Центральна ікона зображає Святу Трійцю (XVIIст.),  з боку якої розташовані скульптури св. Миколая та св. Афанасія.

    Будівля Базиліки збагачувалася протягом багатьох віків, що в результаті призвело до побудови нового ряду бічних каплиць з південної та північної сторін.

  Каплиця Бичування Христа (Кампіанів)

Каплиця, присвячена Ісусу Бичованому,  відома також під назвою «Каплиця Кампіанів». Походить з  ІІ пол. XVI – IIпол. XVIIcт. Будівля є однією із найцінніших сакральних пам’яток маньєризму Польщі.  При будівництві цієї каплиці працювали Павло Жимянін  та Анджей Бремер. Мармуровий вівтар  XVI ст. з фігурами апостолів св. Петра і св. Павла, св. Августина і св. Івана Кантего був збагачений ще двома іконами: Бичованого Христа та Ісуса, котрий несе хрест.

На стінах можна побачити епітафії, присвячені засновникамкаплиці – львівським патриціям: Павлові, Марцінові та отцю Кшиштофу Кампіановимз І пол. XVIIст., а також бургомістру Марціянові Гросваєровому, Марцінові та Зузанні  Острогурським з родини Кампіанів. Каплицю доповнюють медальйони з чотирьма Євангелістами, Отцями Храму та Апостолами. Купол каплиці увінчаний поліхромією Станіслава Строїнського «Христос перед Пилатом».

 Каплиця Матері Божої (або св. Антонія)

Каплиця Матері Божої була створена у 3-й чверті XVIIIcт. На стелі бачимо поліхромію С. Строїнського, на якій зображено постаті покровителів Польщі: св. Войцеха, св. Станіслава, св. Флоріана, св. Архангела Михаїла і св. Станіслава Костку. Вівтар у стилі рококо прикрашає ікона Мадонни з Дитятком поч. XVIIIcт.  На засувці цієї ікони вміщено образ cв. Яна з Дуклі, створеного у XVIIІ ст. Юзефом Хойницьким. Завершує вівтар сучасний образ cв. Максиміліана Кольбе. 

     Більш того, на вівтарі було встановлено ікону св. Антонія, написану Антонієм Рейханом. На стіні встановлено ікону св. Йосафата Кунцевича мученика, а також епітафій митрополита львівського архієпископа Анджея  Анквича (1774 – 1838 рр.).

 Каплиця Святих Дарів

Каплиця Святих Дарів, також відома, як каплиця Вишневецьких або каплиця Золота. Виникла наприкінці XVI -поч. XVIII ст. Стіни копули прикрашає поліхромія С. Строїнського на євхаристійну тематику. На вівтарі (ІІ чверть XVIII ст.), виконаного у стилі пізнього бароко, можна побачити копію ікони Петера Пауля Рубенса «Зняття з хреста» (XVII ст.).  На стінах знаходяться дві епітафії: плита, присвячена Миколаю Кросновському, чернігівському воєводі,  (кінця XVII ст.), а також пам’ятник львівському митрополиту архієпископу Франциску Ксаверому Вежхлейовському роботи Тадеуша Барончі  (ІІ пол. ХІХ ст.)  

 Центральне місце у храмі займає головний вівтар, який датується 1765 роком, виконаний у стилі рококо за проектом Петра Полейовського. Вівтар прикрашають чотири фігури Отців Церкви: св. Августина, св. Григорія Великого, св. Амброзія та св. Героніма, створених Мацеєм Полейовським. У центральній ніші знаходиться архітектонічна композиція, яка стилем сімох колон зі срібної бляхи нагадує ідею біблійного Дому Мудрості. Серцем  витвору є Коронована ікона Матері Божої Ласкавої, прикрашена «Золотою Трояндою»,  подарованою Іваном Павлом ІІ. Ікона написана у 1598 р. львівським художником  Юзефом Шольц- Вольфовичем. На ній зображено померлих діточок сім’ї Домагаличів, котрі навколішках прославляють Матір Божу з Дитятком. У центральній частині вівтаря знаходяться два срібних релікварія (XVIIІ ст.) з мощами різних святих. Безпосередньо над табернакулом спочиває срібний релікварій  з мощами блаженного Якуба Стшемє (прибл. 1392 – 1409 рр.),  покровителя львівської архідієцезії . Пречудовий срібний релікварій у формі маленької труни – подарований ще у давнину св. архієпископом Юзефом Більчевським. Копія срібного antepedium, полотна, яким покривають вівтар (може бути виготовлене з різного матеріалу), на даний момент знаходиться у контр катедрі у Любачеві, але згодом буде вмонтоване у головному вівтарі.

    На бічних стінах пресвітерію зі сторони захристії можна побачити мармурову епітафію 1770 -1771 рр. – подаровану архієпископом В. Г. Сераковським  львівським митрополитам XVI– XVII ст.

   Вздовж обох стін пресвітерію розташовуються ряди дубових канонічних лавок ІІ пол. XVIIcт. з барельєфами Апостолів та візерунками,  створеними Яном Крушановським у 1771 р. Над лавками можна побачити два неоготичні балкони кінця ХІХ ст. з білого каменю та дерев’яний  органний позитив з львівської майстерні Яна Сьлівінського. До каплиці св. Казимира та св. Йосипа ведуть два неготичні портали. Простір пресвітерію на дві частини ділять мармурові балясини з кінця XVII - поч. XVIIIст. На південній стороні стіни у 2000 р. було встановлено одну з монументальних завіс для ікони Матері Божої Ласкавої, яка зображає сцену Успіння Пресвятої Богородиці. Нижче можна побачити бронзову надгробну плиту у стилі ренесансу Миколая Гербурта Одновського - воєводи руського, датовану XVIст. Збоку встановлено мармурово-бронзову епітафію у стилі необароко Леона і Ядвіги з родини Замойських Сапєх, за проектом Антонія Попеля кінця ХІХ ст. На північній стіні пресвітерію знаходиться бронзова надгробна плита Станіслава Жулковського – воєводи руського з XVI с.

   Стіни та склепіння пресвітерію прикрашає поліхромія з мотивами геометричних фігур кінця ХІХ ст. На одній із стін збереглася єдина з XVIIIcт. сцена пензля С. Строїнського, на якій зображено акт проголошення архієпископом В. Г. Сераковським декрету про Чудотворну ікону Матері Божої Ласкавої.

У вікнах можна побачити вітражі кінця XIX ст. за проектом Едварда Ігнацего Лепшого, Станіслава Качора – Батовського , Юзефа Мехофера, Тадеуша Попеля, Яна Матейки, Тадеуша Крушевського та Юліуша Макаревича.

На честь 600 річчя з перенесення архієпископської столиці з Галича до Львова у Ювілейному 2012 р., як подяку архієпископа Мечислава Мокшицького, було встановлено новий вівтар з каменю. У схожому стилі було збудовано нову кафедру, а також новий єпископський трон. Все було запроектовано краківським архітектором Богуславом Кулькою.

 Каплиця святого Казимира

Каплиця св. Казимира збудована у ІІ пол. XVIIIст. з вівтарем та іконою, присвяченою князю св. Казимиру Ягеллончику (ІІ пол. XIX ст.). До каплиці ведуть два входи: один з пресвітерію через неоготичний портал, а другий із захристії з порталом із чорного мармуру.

 До пресвітерію та каплиці св. Казимира прилягають дві захристії: капітульна або канонічна (XVст.) та вікарійна. У першій, центральне місце займає вівтар із розп’яттям Христа у стилі пізнього ренесансу кінця XVIст., подарований львівською родиною Запалів. В першій захристії склепіння прикрашає поліхромія С. Строїнського  1771 р.,  а у другій захристії  можна побачити поліхромію з 3 чверті XVIII ст. того ж автора.

 Каплиця святого Йосипа

Каплиця св. Йосипа, відома також, як каплиця Яна Замойського, сягає 3-ї чверті XVIIIст. Вівтар, виконаний з алабастру у стилі пізнього ренесансу прикрашає фігура св. Йосипа з Дитятком XIXст. При вході знаходиться надгробок (також з алабастру) архієпископа Яна Замойського (1604 – 1614 рр.) та Яна Тарновського (1654 -1669 рр.). Обидві постаті зображені у папських нарядах в горизонтальному положенні. Окрім того, на протилежній стіні встановлено мармурову епітафіюархієпископа Томаша Піравського (1564 -1625 рр.), а також перенесений з костелу отців Кармелітів у 1991 р. пам’ятник ген. Юзефа Дверницького, виконаного у 1868 р. Парисом Філіппом.

 Каплиця Розіп’ятого Христа (Яблоновських)

Каплиця, присвячена Христу Розіп’ятому відома також, як каплиця Яблоновських. Засновницею каплиці була герцогиня Анна з родини Сапех Яблоновська. Каплиця збудована у ІІ пол. XVIIIст. У вівтарі барокового стилю встановлено готичне Розп'яття, привезене з Кракова у 1473 р., яке колись прикрашало веселка Собору. Нижче можна побачити дві ікони: Найсвятішого Серця Ісуса та Матері Божої з Дитятком. До 1964р. на вівтарі знаходилися мощі блаженного Якуба Стшемє, котрі зараз знаходяться у головному вівтарі. 

Вздовж стін знаходяться надгробні пам'ятники львівських метрополитів:  архієпископа Вацлава Героніма Сераковського (1699 - 1780) із західної сторони, архієпископа Фердинанда Онуфрего Кіцького (прибл. 1720 - 1797) із східної сторони та архієпископа св. Юзефа Більчевського (1860 - 1923) – видатного церковного пастиря та реформатора львівської римо-католицької церкви, вченого, філантропа та державного діяча, канонізованого у 2005 р. У постаменті пам'ятника щойно згаданого ієрарха, знаходиться його серце.

Каплиця прикрашена поліхромією С. Строїнського (ІІ пол. XIII ст.) та декоратинним стукко Юна Оброцького на біблійну тематику.

 Каплиця Матері Божої Ченстоховської

Каплиця Матері Божої Ченстоховської бере початок, ще у 3-й чверті XVIII ст. Вівтар, який знаходиться у каплиці, виконаний у стилі рококо (II пол. XVIII ст.) На вівтарі центральне місце займає ікона Матері Божої Ченстоховського (ІІ пол. XIX ст.) На завісі можна побачити зображення Матері Божої Непорочної.

25 червня 2011р. до храму було урочисто внесено мощі блаженного Івана Павла ІІ, які встановили у кам'яну лавку для молитви.На вівтарі, під іконою Матері Божої Ченстоховської, встановлений медальйон із зображенням блаженного Івана Павла ІІ, а з обох боків вівтаря знаходиться папський пояс та палиця.

На стінах каплиці можна побачити дві епітафії: ген. Павла Гродицького – командира львівської фортеці(1632 – 1648 рр.) та кардинала Владислава Рубіна (1917 – 1990 рр.) – префекта Конгрегації для західних костелів у Римі. Весь дизайн доповнює поліхромія С. Строїнського II пол. XVIII ст.

 Каплиця Ісуса Милосердного та Матері Божої Неустанної Помочі

Каплиця Ісуса Милосердного та Матері Божої Неустанної Помочі збудована Петром Мілевським у І пол. XVIII ст., хоча її дизайн збережений у модерністичному стилі. Вівтар, з коричневого мармуру, увінчує хрест з постатям біля підніжжя Матері Божої та св. Яна Євангеліста. У вівтарній ніші стоїть фігура св. Йосипа з Дитятком. На вівтарі встановлено релікварій з мощами св. Зигмунда Гораздовського (1845 – 1920 рр.),  львівського опікуна убогих, канонізованого у 2005 р.

У верхній частині стіни можна побачити мармурові барельєфи такі, як: В’їзд до Єрусалиму та Падіння Ісуса під хрестом. Поліхромія зображає наступні сцени: зцілення сліпого та хлопчика з Наім, Воскресіння Христа та різні Євхаристійні символи. На стінах, викладених сірим мармуром, у 1991 р. були встановлені епітафійні таблиці апостольських адміністраторів любачівської архідієцезії: єпископа та професора Яна Новіцького (1894 – 1973 рр.) та Мар’яна Реховича (1910 – 1983 рр.), котрі після ІІ Світової Війни стали спадкоємцями Львівської Метрополії у межах Польської Народної Республіки. Також  у каплиці можна побачити епітафію архієпископа Євгенія Базяка (1890 – 1962 рр.)  - останнього львівського митрополита, який після 1946 року проживав у Любачеві та Кракові.

 У підземеллі Базиліки, вкритомумережею заплутаних коридорів, яке веде до поховальних склепів, знаходяться гроби львівських митрополитів. Деякі з них були перенесені туди з інших львівських храмів після ІІ Світової Війни у зв'язку із загрозою осквернення радянськими окупантами. Наприклад, на увагу заслуговує могила архієпископа Болеслава Твардовського (1865 – 1944 рр.), де знаходяться мощі отця, які були відпочатку складені до гробу у костелі Матері Божої Остробрамської, який він і заснував.Також, у підземеллях можна знайти могили кількох ієрархів XIX ст. похованих у семінарійному костелі Матері Божої Громничної. У підземеллі також спочиває могила архієпископа Сиверина Моравського (1885 – 1900 рр.) та єпископа Рафала Владислава Керницького (1912 – 1995 рр). 

Зовнішній фасад базиліки має також кілька цікавих пам'яток. На фасаді храму з 1917 р., з правої сторони, можна побачити пам'ятну таблицю до 100 -річчя з дня смерті Тадеуша Костюшка. З лівої сторони вежі встановлено таблицю, присвячену Івану Павлу ІІ, на згадку про його візит до Собору та міста Львова у 2001 р. Поміж каплицями Ісуса Бичованого (Кампіанів) та Вишневецьких (Золота) можна  побачити архітектонічну композицію з XVIII ст. «Ісус у гробі».

 На стінах можна побачити зафіксовані артилерійські знаряди з ріних історичних періодів, які скидали на Львів у1672 р. турецькі та у 1919 р. українські війська. На зовнішній стіні пресвітерію знаходиться поліхромія з ІІ пол. XVIII ст., нагадуючи про існування на старому кладовищі каплиці Домагаличів з якої було перенесено до храму чудотворну ікону Матері Божої Ласкавої. Дану композицію відновлено у 1998 – 1999 рр. У нижній частині стіни можна побачити епітафійну таблицю родини  Шольц – Вольфович (кінець XVI ст.) виконану у стилі пізнього ренесансу, яка зображає сцену прослави Воскреслого Христа. На фасаді з південної сторони між вікнами знаходиться картина «Ісус на хресті,  Матір Божа та св. Іван Євангеліст».

 На вежі собору заввишки 65 м з куполом у стилі бароко, знаходяться два дзвони XIX та XX ст., один з яких було відлито після смерті архієпископа Юзефа Більчевського, який і носить його ім’я. 

Tutaj
Tutaj
Tutaj
Tutaj
Tutaj

Сьогодні в парафії:

  • 7:00 Свята Меса на польській мові
    • 7:45 Молитва о Непорочне Зачаття Діви Марії
  • 8:00 Свята Меса на латинській мові
  • 9:00 Свята Меса на українській мові
  • 10:00 Свята Меса на польській мові (для дітей)
  • 11:30 Свята Меса на польській мові (сума)
  • 13:00 Свята Меса на польській мові
  • 15:00 Свята Меса на англійській мові
    • 17:30 Розарій
  • 18:00 Свята Меса на польській мові (для молоді)